Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 904/6387/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:С.Могил Є.Борденюк, І.Вовка,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скаргиРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській областіна постановувід 03.03.2014Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/6387/13за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській областідоПриватного акціонерного товариства "Золотий колос" простягнення 792 541,64 грнВ судове засідання прибули представники:позивачаЛегедзевич О.Ю. (від 30.12.2013 № 95),Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Золотий колос" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 712 592,79 грн, пені в сумі 79 949,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.12.2006 № 12/02-2873-ОД в частині своєчасної та повної оплати оренди приміщення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013 (суддя С.Панна), залишеним без зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 (колегія суддів: А. Дмитренко, А. Прокопенко, І. Кузнецова), у задоволені позову відмовлено у повному обсязі з огляду на наступне.

01.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Дніпропетровській області (орендодавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Золотий колос", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Золотий колос", (орендарем) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2873-ОД (далі - Договір), за умовами п. 1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно: вбудовані приміщення адміністративно-виробничого корпусу площею 2 468,3 кв.м., які розміщені за адресою: м. Дніпропетровськ, прос. К. Маркса, 106, на 1, 2 технічних поверхах двоповерхового будинку, що знаходиться на балансі ВАТ "Золотий Колос", вартість якого згідно незалежної оцінки становить 8 880 830,00 грн, тобто орендарем та балансоутримувачем даного нерухомого майна визначено ПрАТ "Золотий колос".

Строк дії Договору визначений з 01.12.2006 до 01.11.2007. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі (п. 10.1 Договору).

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.12.2006 позивач передав відповідачу у строкове платне користування вбудовані приміщення адміністративно-виробничого корпусу площею 2468,3 кв.м.

Додатковою угодою від 27.11.2007 про внесення змін до Договору сторони погодили строк дії договору до 01.12.2009.

Додатковою угодою від 10.11.2009 про внесення змін до Договору сторони погодили строк дії договору до 01.12.2011.

Відповідно до розділу ІІІ вищевказаної додаткової угоди від 10.11.2009 у разі отримання відмови від органу управління державним майном щодо продовження терміну дії договору оренди, договір оренди вважається припиненим з моменту надходження орендодавцю листа органу управління, орендар повинен звільнити приміщення у 2-х тижневий термін після повідомлення його орендодавцем про рішення органу управління.

Додатковою угодою від 16.06.2011 про внесення змін до Договору сторони включили пункт 10.13, відповідно до якого зазначили, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний негайно повернути балансоутримувачу майно.

Позивачем на адресу відповідача надісланий лист № 11-03-07670 від 20.12.2011, в якому позивач повідомив останнього про те, що у разі його відмови від виконання умов договору про надання нової незалежної оцінки об'єкта оренди та сплати заборгованості по орендній платі в сумі 2 193 471,63 грн і завдатку в сумі 226 841,56 грн цей лист слід вважати заявою про припинення Договору з 01.12.2011, що підтверджено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 у справі № 10/5005/15012/2011, згідно якої стягнута заборгованість з відповідача на користь позивача в період до 01.12.2011 включно.

01.12.2011 орендар передав балансоутримувачу орендоване нерухоме майно за адресою: м. Дніпропетровськ, прос. К.Маркса, 106, що підтверджується актом приймання-передачі з оренди будівлі від 01.12.2011.

А тому, враховуючи зазначене вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для стягнення заявленої позивачем суми основної заборгованості.

Водночас, судами встановлено, що позивач згідно розрахунку заборгованості з орендної плати за Договором вказує, що основна заборгованість відповідача перед позивачем виникла у період з 01.12.2011 до 19.03.2012, тоді як пеню розраховує за період з 21.10.2011 до 15.11.2011, тобто за два місяці до виникнення боргу.

Посилаючись на недоведеність позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що нарахування пені є безпідставним.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Приватним акціонерним товариством "Золотий колос" заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що ним не отримана як копія касаційної скарги, так і ухвала про призначення до розгляду касаційної скарги.

Зважаючи на те, що як копія касаційної скарги так і ухвала про призначення до розгляду касаційної скарги надіслані у визначений законом спосіб та порядок на адресу, зазначену самим заявником клопотання, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не визначена обов'язковою, підстав для відкладення розгляду касаційної скарги не вбачається.

Майно, яке є предметом договору оренди, укладеного між сторонами у справі, віднесене до переліку майна, яке не увійшло до майна, що було приватизованим відповідачем. Зазначене майно передане відповідачу на баланс. Право користування балансоутримувачем майном урегульоване укладеним між сторонами договором оренди, що не суперечить Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Тобто орендарем та балансоутримувачем є одна і та ж особа. Зважаючи на спеціальні норми управління державним майном, що передається в оренду, Фонд державного майна України та його регіональні відділення виступають орендодавцями з обмеженою функцією володіння та користування майном. Частина таких функцій залишені за балансоутримувачем. Однак, функція розпорядження майном у балансоутримувача відсутня. А тому дії щодо фактичної передачі майна в оренду та повернення з оренди, балансоутримувачем вчиняються лише з волі орендодавця. Порядок повернення майна з оренди визначений п. 2.5 договору оренди, який сторонами не вчинений. Пункт 10.13 додаткової угоди від 16.06.2011 до договору оренди не скасовує положень п.2.5 договору, а лише вказує на негайне повернення майна у разі припинення або розірвання договору оренди. А тому відмова у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з орендних платежів з мотивів повернення орендованого майна з оренди, не заснована на правових нормах.

Заявлена позивачем вимога про стягнення пені за прострочку виконання грошового зобов'язання за період, що передує періоду стягнення боргу, є способом об'єднання позовних (ст. 58 ГПК України), можливість об'єднання яких вирішується судом при порушенні провадження у справі. Правова оцінка заявлення позивачем вимоги про стягнення пені на стадії вирішення спору, надана судами попередніх інстанцій без урахування положень ст. 58 ГПК України. Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне рішення та постанову у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк